До дня працівника фондового ринку

«ПРОФЕСІОНАЛІЗМ,
ІНТЕЛЕКТ, ПОІНФОМОВАНІСТЬ –
запорука успіху
на фондовому ринку!

З нагоди професійного Свята – «Дня працівника фондового ринку», Ювілею, що наближається в цьому році – 35-річчя Української фондової біржі / УФБ, яке ми будемо святкувати 29 жовтня , хотілося б привітати всіх, хто працює і для кого ми працюємо, і не забувати про тих, хто закладав підвалини і традиції фондового ринку, про який всі останні роки, згадуючи з іронією, казали і іноді кажуть сьогодні, «що його немає». І навіть війна цей процес розвитку не зупинила
... Ринок вистояв і продовжує працювати в умовах трансформації і нових викликів ... Віддаючи належну данину минулому, хочеться сьогдні згадати, майже 35 років минули з моменту, коли ми з шановними акціонерами Української фондової біржі, вперше в новітній історії України реалізували на практиці ідею створення першого і єдиного на той час фондового (торгового) майданчику в країні по купівлі-продажу цінних паперів підприємств–емітентів цінних паперів, місця проведення відкритих аукціонів по розміщенню інвестиційних сертифікатів на етапі роздержавлення загальнонародної власності -сертифікатної приватизації в Україні на початку 90-х років ХХ століття.

Тоді головною метою реалізації цієї ідеї були організація інфраструктури та налагодження професійної діяльності з цінними паперами заснованої на кращих традиціях дореволюційного минулого, з урахуванням набутого досвіду в новітній історії світового економічного прогресу, дотриманням, визнаних у світі, правил торгівлі фондовими інструментами на цивілізовано-оформлених фондових майданчиках.

Іменна акція УФБ / АДС УМКЦентру – одного з засновників ПрАТ «Українська фондова біржа»

Українською фінансовою групою - топ-акціонером УФБ, вперше в Україні емітовано випуск валютних цінних паперів

«УКРАЇНСЬКА ФОНДОВА БІРЖА – ПОПЕРЕДНИКИ І СПАДКОЄМЦІ ТРАДИЦІЙ: 1865 - 1991»
І.Ф.КИРИЛЛОВ / Київ, 1992 рік

Черговий етап глобального економічного розвитку і, зокрема, ринків капіталу прийшов до України на початку ХХІ сторіччя, про що свідчать «30 років – 30 фактів про фондовий ринок України» про них нам розповіла інформаційна серія, підготовлена до Ювілею НКЦПФР в минулому році, але нам сьогодні в спогадах близькі за темою саме, нижче представлені – за №№ 2, 3 та 9:

Внесок - це твоя інвестиція в перемогу
та майбутнє України

https://vnesok.nssmc.gov.ua/

Це було не просто … Кадрове питання поставало як основне, бо не було певної кількості людей, які б усвідомлювали до кінця сутність і важливість реалізації поставленої задачі, а саме головне – не було професіоналів, які б мали певний практичний досвід, знання, уміння та навички, які можна було б реалізувати у цьому процесі – адже, фондові біржі це складова ринкової економіки, можна сказати, її кровообіг ..… Ініціатори заснування фондової біржі це розуміли, тому на перших же зборах акціонерів Української фондової біржі (УФБ) було вирішено розпочати процес підготовки брокерів-аналітиків по роботі з цінними паперами, спеціальності яка пізніше трансформувались у кваліфікацію – фахівець з питань торгівлі цінними паперами. Тоді акціонерами, з подачі засновників біржі, ставилось пріоритетне завдання і відповідно створювались умови для започаткування, організації та підтримки життєдіяльнсті системи навчання та підвищення кваліфікації фахівців фондового ринку, дотримання вимог законодавства щодо професійної діяльності фахівців фондового ринку у рамках УФБ за підтримки та безпосередньої участі у процесі створення саме системи навчання Міністерства фінансів України (вони на той час були єдиним регулятором процесу) особисто (у майбутньомуу - 1994–1997 роках, Міністра фінансів України) - Германчука Петра Кузьмича, начальника управління ліцензування – Литвина Андрія Володимировича, його заступника – Занози Ірини Олександрівни і тоді відповідальних працівників середньої ланки державної служби: Світлани Костянтинової, Алли Луцкевич та Олександра Патоки, яку потім, при розробці свого Положення про навчання та атестацію фахівців фондового ринку (рішення ДКЦПФР за № 215 від 26 вересня 1996 року), врахувала, пізніше створена, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Ювілей якої - тридцятиріччя, ми відсвяткували у минулому році.

До речі, на той час, за словами Миколи Олексійовича Бурмаки - екс-члена Комісії, штаб-квартира ДКЦПФР у червні-серпні 1995 року була розташована саме тут, на УФБ. (дивитися детальніше >>)

На фото (зліва-направо), перший (верхній) ряд: Городицький А.В., Лахматюк А., Тімаков А.О., Бутенко Д.С., Суровцев Г.О. , Гуменюк В.В. - другий (нижній) ряд: Паравишніков П.Г., Оскольський В.В., Одинцов В.А.
(Київ, Українська фондова біржа, 1999 рік).

Це була безперечно подія, як реакція на вимогу і виклики часу, бо стрімке становлення і розвиток ринку цінних паперів нагально вимагали створення державної установи з регулювання/встановлення єдиних правил його функціонування, систематизації понять і термінів, визначення суб"єктів і об"єктів інфраструктури фондового ринку, і т.і. ... І тут вибір і призначення на посаду Голови ДКЦПФР було не випадковим. Мозговий Олег Миколайович, мав на той час, серйозний науковий багаж і знання у цій галузі діяльності, маючи відповідний

ступінь доктора економічних наук і, саме головне, навіть за браком практичного досвіду (це пізніше призначену команду з 5 членів підсили досвідченими управлінцями з державних органів – Бірюком С.О. і Ромашко О.Ю.) велике бажання закласти підвалини нового державного органу з командою однодумців професіоналів і навіть за його словами «романтиками» в цій непростій справі. Бо далі на практиці було дуже багато викликів і проблем, а ризики все збільшувались...

Про що свідчить, нажаль, загибель у кінці 90-х члена ДКЦПФР - Ромашко О.Ю. Але це було все на початку шляху - сьогодні багато, що змінилось ...

Продовжуючи і повертаючись до початого, цікавими спогадами про перший випуск слухачів у лютому 1992 року поділився генеральний директор Асоціації ділового сівробітнитва «Український міжнародний культурний центр» Топішко Анатолій Іванович – засновник та організатор одного з перших в Україні навчальних центрів за даним нарямком підготовки фахівців:

«Все треба було, дійсно, починати з нуля - не було нічого, перші курси у січні-лютому 1992 року у приміщенні нині Українського дому, тоді музея В.І Леніна, відкривали авторитетні і знані у своїй справі фахівці, викладачі: доктори економічних наук - Гольцберх Макс Абрамович і Ліна Михайлівна Хасан-Бек (Міжнародний інститут менеджменту (МІМ), Швець Віктор Григорович і Віра Володимирівна Рокоча (Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка (КНУ), відкривали курси і приймали безпосередню участь у самому навчальному

процесі як викладачі/лектори - Германчук Петро Кузьмич, на той час начальник управління Міністерства фінансів України, та сам Оскольський Валентин Володимирович тільки-но, нещодавно, обраний акціонерами, голова Правління УФБ. А тим часом, період пошуку, наробітки нових форм наповнення змістом програм і ствердження системи навчання фахівців по роботі з цінними паперами продовжувався, плідна робота тривала, а саме – відбувалась розробка навчальних програм, навчально-тематичних планів, навчально-методичних посібників,

збірників законодавчих та нормативно-інструктивих документів, кваліфікаційного мінімуму фахівців по роботі з цінними паперами, кваліфікаційних вимог до спеціальностей щодо трудового кадастру, реалізаторами яких повинні були стати освідчені професіонали-практики, люди обізнані у даній сфері діяльності. Все це розроблялось в умовах відсутності методичних посібників, дефіциту наукових

джерел, мізерної нормативно-інструктивної та законодавчої бази, що регулювала діяльність на фондовому ринку - її просто не було …. Підгрунтям були тільки газети, журнали, переклади спеціальних зарубіжних видань. Єдине, що серйозно допомагало – це прийнятий Верховною Радою УРСР у жовтні 1991 року Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», співавторами якого були у т.ч. і керівництво УФБ. За безпосереднім керівництвом голови Правління, Оскольського Валентина Володимировича, плідну участь у цих процесах приймали співробітники УФБ, зокрема, на той час його помічник і радник, Головко Анатолій Терентійович. Хто як не вони – максимально наближені до нової теми і поставленої неординарної задачі, в умовах дефіциту інформаційних джерел, відсутності інтернету, в період великих змін, трансформації суспільства і зміни економічного укладу, повинні були розкрити, роз’яснити сутність та зміст цих змін.

Вони, та вихідці з біржі, стали першими викладачами, а деякі з них спіавторами і укладачами перших в Україні навчальних видань та розробниками методичних матеріалів. Це Оскольський Валентин Володимрович, Головко Анатолій Терентійович, Кондратюк Леонід Васильович, Суровцев Генадій Олександрович, Бутенко Денис Сергійович, пізніше це були новопризначені представники Комісії - Бірюк Сергій Олексійович, Бурмака Микола Олексійович, Науменко Олег Олексійович, Тарасенко Олексій Олександрович, Мисюра Олег Петрович, Полева Світлана Миколаївна, Курочкіна Ірина Юріївна, Люх Анна Петрівна, Проша Ольга Сергіївна та багато інших. Всі вони разом з професіоналами-практтиками ринків капіталу представлені в умовному «Вітражу пошани» позаштатних викладачів НІЦ Асоціації за всі роки діяльності на фондовому ринку України, зокрема, Гольцберх М.А., Хасан-Бек Л.М., Посполітак В.В. - викладачі МІМ (Міжнародного інституту менеджменту), Леонов Д.А., Дегтярьова Н.В., Долінський Л.Б. – викладачі Київського національного еконмічного університету (КНЕУ) імені Вадима Гетьмана, Швець В.Г. та Рокоча В.В. – викладачі Київського національного університету імені Т.Г.Шевченко, на особливу увагу заслуговує викладацька діяльність Ройка М.М. – за останнім місцем роботи – директора КУА «Амадеус-фінанс», а за сумісництвом старшого викладача Київського технологічного інституту легкої промисловості (у майбутньому стане національним ... і дизайну), Москвіна С.О. – учасника і реалізатора перших світових проектів на підтримку створення інфраструктури фондового ринку (Intrados, USAID, FMI та інших) - ентузіаста відданого нашій цеховій справі, нині президента Громадської спілки (ГС) «Асоціація учасників ринків капіталу»/UKMA , Хоружого С.Г. – наукового консультана Банківської школи НБУ, а за останнім міцем роботи - викладача УІРФР, Мертенса Олександра Володимровича – викладача Києво-Могилянської академії, у минулому директора Міжнародного інституту бізнесу (МІБ-у) та співзасновника Професійної асоціації корпоративного управління України (ПАКУ), багатьох інших, хто був на початку і працює по с.д., підтверджуючи високий рівень своєї бездоганної кваліфікації.

На фото (зліва-направо) члени першого складу ДКЦПФР:
Бірюк С.О., Івченко В.А., Волков М.Ф., Головко А.Т., Мозговий О.М. (голова),
Ромашко О.Ю., Бойко О.І. (Київ, 1995 рік).

Але знову повертаємось до нашої теми. Цікавий факт, вакуум інформаційних джерел і практичного досвіду щодо специфіки функціонування фондового ринку суттєво відчувався і підтвердженням тому, наочний приклад - використання навчального часу за програмою. Курс «Психологія біржової діяльності», наприклад, тоді викладався майже 16 н.г., що погодьтесь, на той час було упереджено - не було самого ринку цінних паперів і здійснення торгів на фондовій біржі у класичному розумінні цього процесу, – але це було тимчасовим недоліком часу.

Але, всеж, тоді це класно робили відомі і авторитетні, вже на той час в Україні, психологи - професіонали/викладачі - Рибаченко В.Ф., Малкова Т.М. Уже згодом, трохи пізніше, з розвитком економіки і фондового ринку новим змістом наповнювались навчальні програми, які неоднаразово перезатверджувались, а навчальний час відповідно перерозподілявся на інші нові важливі теми, яких не було раніше, і саме їми було заповнено основний зміст базової та спеціалізованих програм, а саме - технічний та фундаментальний аналіз, брокерська та ділерська діяльність з цінними паперами, андерайтинг, управління цінними паперами, порядок розрахунків за договорами по цінних паперах, розрахунково-клірингові та депозитарні операції, інформаційні технології у здійсненні професіної діяльності учасниками фондового ринку, а з прийняттям Закону України «Про депозитарну систему в Україні» у 2012 році юридично оформилась депозитарна система України, що також суттєво вплинуло на зміст навчальних програм. Було створено вперше в Україні центральний депозитарій – Міжрегіональний фондовий союз (МФС) на чолі з Миколою Павловичем Швецовим, вихідцем з аграрно-промислового банку «Україна», де працювали раніше: Гордієнко П.Л. - перший президент ПАРД та Лисенков Юрій Михайлович, який пізніше організував друк «Вісника фондового ринку» та вихід довідково-інструктивного видання, серії з шести книг - «Енциклопедія фондовонго ринку», і довгий час виконував роботу головного редактора. Їх діяльність носила в більшій мірі просвітницький характер, але з виходом на інтенсивні форми навчання - семінари-практикуми, а самі, названі, видання плідно використоувались і нами, як додаткова навчально-методична література під час проведення навчання на кваліфікаційних курсах.

Але у нас було багато інших своїх навчальних видань, які вперше виходили у світ, зокрема, це «Словник фондового ринку» (-1999 р.), де керівником авторського колективу був член ДКЦПФР – Головко А.Т., єдиний унікальний на сьогодні в Україні навчальний посібник - «Біржовий фондовий ринок в Україні» (-2014 р.), де співавтори член Комісії Бурмака М.О. і заступник голови Правління УФБ, на той час, Бутенко Д.С., навчально-довідкове видання - навчально-методичний посібник «Фондовий ринок України: законодавче регулювання» (-2004-2012 рр.), де керівником авторського колективу було визначено Бурмаку М.О., а заступником - Посполітака В.В. (завідуючого кафедрою гуманітарного розвитку, кандидата юридичних наук, доцента Міжнародного інтитуту бізнесу/МІМ), яке трансформувалось згодом (за Концепцією Навчальної ради навчальних закладів при УІРФР і було згодом затверджено рішенням Комісії / йому було надано гриф НКЦПФР) у трьохтомне видання у складі: перша частина – т. І - НМП «Фондовий ринок України», друга - Хрестоматія з двох частин (збірка законодавчих та нормативно-інструктивних документів): т. ІІ, ІІІ - «Фондовий ринок України: законодавче регулювання», видавцем яких було ДП «Українське агентство розвитку інфраструктури фондового ринку»/Smida (-2015-2019). До речі, сама ідея цього проекту належала екс-члену Комісії Юлію Юрійовичу Бойко, який на той час очолював Агенцію АРІФРУ/ Smida, і після нього, продовжив цей проект Доброван Ігор Рудольфович. А потім у 1999 році у започаткованій нами серії «Бібілотека фахівця», вийшли з друку, і перевидавались з часом, також і НМП «Торгівля цінними паперами в Україні», підготовлений авторським колективом позаштатних викладачі на чолі з Москвіним С.О. та «Депозитарна діяльність» за співавторством С.Г.Хоружого, С.О.Москвіна та В.В.Посполітака та НМП «Організація документообігу реєстроутримувчів власників іменних цінних паперів», підготовленого у співавторстві з Римар Т.В. – заступника директора ТОВ «Українська інвестиційна компанія» та автором даних спогадів, та багато інших ...

Аналізуючи дві історичні події - початок закладення підвалин функціонування фондового ринку, а саме, прийняття Закону України «Про ринок цінних паперів та фондову біржу» та заснування УФБ і далі створення державного органу – Державної, а з листопада 2011 року, Національної Комісії з цінних паперів та фондовому ринку, взагалі, пройдений шлях з точки зору, минулого і сьогодняшнього часу, розумієшь, що було зроблено немало і недаремно, і все воно має певну цінність, повчальну для нинішніх і прийдешніх поколінь професіоналів фондового ринку. Хоча, як ми знаємо, Регулятор – НКЦПФР, пішов далі, реагуючи на запити і побажання професіоналів фондового ринку і в 2017 році проанансував реформу, а в 2020-2022 роках майже завершив її, яка врахувала період організаційного і змістовного (наукового, навчально-методичного) становлення і розвитку системи навчання і атестації фахівців фондового ринку майже за 30 років, а також накопичений досвід, помилки і нові можливості часу – система стала структурованою, гнучкою і заснованою на засадах добровільності і свободи вибору форм і методів, місця безперервного навчання та підвищення кваліфікації, організації незалежної і прозорої атестації.

Все це, особливо на першому етапі, дозволило впливати на професійний рівень учасників фондового ринку, забезпечити певний рівень знань, дотримування вимог законодавства, накопичення професійного досвіду з метою вдосконалення цієї роботи у подальшому. Саме у той період були закладені підвалини нової справи, накопичений необхідний досвід для удосконалення цієї роботи, яку систематизував і цілеспрямовано розвивав Регулятор, він же - засновник Українського інституту розвитку фондового ринку/УІРФР, а сама ідея створення спеціалізованого вищого навчального закладу належала, за спогадами колег по цеху, Прилипко Сергію Івановичу, а його однодумцем-співатором і її головним реалізатором став Мозговий О.М. Особливо хотілося б згадати про їх місце і роль у цьому процесі.

Спочатку новостворений вищий навчальний заклад очолив Прилипко С.І., а далі, пізніше, і по т.ч. - Леонов Дмитро Анатолійович, який продемонстрував, протягом майже 30 років, далі потужну і змістовну роботу даного навчального закладу. В кінці 1995 року УІРФР на багато років був визначений Комісією як Атестаційний, а пізніше – як Навчально-методичний центр, який координував більше 20-и років всю поточну методичну і організаційну роботу, по навчанню і атестації десятків тисяч фахівців-професіоналів по роботі з цінними паперами, організації (раз на три роки) стажування позаштатних викладачів залучених до навчального прцесу (Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 45 від 25 лютого 2002 року "Щодо стажування викладачів з питань фондового ринку та корпоративного управління"). Завдяки цілеспрямованій методичній роботі, була видана самостійно, і на партнерських засадах, ціла серія навчальних видань, з якими і сьогодні можна у відкритому доступі ознайомитись на сайті даного навчального закладу. А саме головне, не дивлячись на анонсовану реформу і революційні зміни в системі навчання і атестації фондового ринку, що відбулись, УІРФР зберіг навчальну платформу, сьогодні продовжує працювать, є методичним центром УАІБ і, як і раніше, надає навчальні послуги онлайн. Партнерами в цьому проекті частково задіяні і ми, а цьому подальшому співробітництву, особливо у період невизначеності, передувала ціла низка наших домовленостей, наслідком яких був цілий ряд строкових договорів про співпрацю, за якими була копітка методична робота по підготовці навчальних видань, робота над контрольними питаннями для самоперевірки знань, які ставали надалі основою тестової бази для атестації слухачів кваліфікаційних курсів, організація – копітка робота, вищезгаданого, процесу стажування позаштатних викладачів.

ДО ВІДОМА,
коротка ремарка про діяльність УІРФР,
враховуючи актульність зазначеної теми:

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ ФОНДОВОГО РИНКУ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ В.ГЕТЬМАНА

• Український інститут розвитку фондового ринку Київського національного економічного університету (УІРФР) - науково-дослідна установа та державний вищий навчальний заклад (ліцензія Міністерства освіти і науки України на здійснення освітньої діяльності, рішення ДАК від 23.11.1999, протокол №23 (вперше), наказ МОН України від 08.09.2016 №1422-Л (переоформлення)
• Український інститут розвитку фондового ринку - Навчально-методичний центр Української Асоціації Інвестиційного Бізнесу
• Український інститут розвитку фондового ринку проводить наукову, інноваційну та методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів вищої освіти та інших осіб за наступними напрямами:
  
    - надання вищої освіти другого (магістерського) рівня освіти;
    - професійна підготовка фахівців з питань ринків капіталів;
    - проведення семінарів з актуальних питань ринків капіталів та фінпосдуг;
    - видання наукової та навчально-методичної літератури;
    - наукові дослідження.

ЗАПРОШУЄМО НА НАВЧАННЯ ОНЛАЙН

Контактна інформація:
04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81, т./ф. (044) 206-53-57
http://www.usmdi.org/, e-mail: method3@usmdi.org

Тоді ж, треба згадати, протягом цього довгого періоду часу, ДКЦПФР мала також договори про здійснення підготовки фахівців фондового ринку за спеціалізаціями з навчальними закладами по країні і їх кількість коливалась на початку - у жовтні-грудні 1996 року - від 4-5 і, дійсно, доходила до 12-и у сприятливий період кінця 90-х років початку 2000 років минулого століття. Але з роками незмінним залишався «костяк» сумлінно продуктивно працюючих навчальних закладів (НЦ), а саме: Міжнародний центр приватизації, інвестицій та менеджменту (МЦПІМ) на чолі з виконавчим віце-президентом Заболотним Володимиром Миколайовичем, Асоціація ділового співробітництва «Український міжнародний культурний центр» (АДС УМКЦентр), під керівництвом генерального директора - Топішко Анатолія Івановича, Українська комерційна школа (УКМ) – під керівництвом виконавчого директора Жиленкової Олени Миколаївни, Київський інститут інвестиційного менеджменту (КІІМ), на чолі з ректором – Головко Ярославом Дмитровичем, де завідуючою відділом підготовки фахівців фондового ринку, на той час була, Базіченко Яна Валерііївна, нині головний спеціаліст НКЦПФР, Український інститут розвитку фондового ринку (УІРФР), на чолі з ректором – Леоновим Дмитром Анатолійовичем, а у реігонах – Харківський центр науково-технічної та економічної інформації (ХЦНТЕІ), на чолі з досвідченим освітянином – Рябовим Євгеном Володимровичем та керівником підрозділу - Павловою Ларисою Олексійовною), а також Дніпропетровський університет економіки і права імені Альфреда Нобеля (ДУЕП), на чолі з ректором Холодом Борисом Івановичем та директором навчального підрозділу/НЦ - Петровою Валентиною Миколайовною) та Одеський національний економічний університет, на чолі з ректором Звєрєвим Михайлом Івновичем і директором НЦ «Компас» - Кубліковою Тетяною Борисівною. Були й такі, що при серьезній навчальній, науково-методичній та матеріально-технічній базі не змогли, навіть маючи договір з НКЦПФР і гарне реноме, «стартувати», це мова про Інститут післядипломної освіти КНУ імені Т.Г.Шевченка, Торгово-промислову палату, Київський міжгалуземий інститут підвищення кваліфікації, Харківський юридичний університет імені Ярослава Мудрого, в якійсь мірі, не до кінця себе повноцінно реалізували, хоча навчання проводили, колеги з Київського національного торговельно-економічного університету, бо для цього потрібно було мати інші складові, крім вищеназваних. Зі спогадів колег про місце і роль Асоціації в системі навчання 90-х років минулого століття початку 2000-х нинішнього, цікавий факт: яке місце займала на ринку, за новітньою термінологією, капіталів Асоціація «Український міжнародний культурний центр», без певної спеціалізації і звучного бренду, певних рекомендацій від професіоналів даного напряму, тим паче, що це організація, за статутом, гуманітарного напрямку? Але час подальшої діяльності показав і спожвачі оцінили нашу роботу, а колеги по цеху стали партнерами і однодумцями продовження теми навчання фахівців на новому рівні розвитку і в інших обставинах. Незалежна академія оцінки - Всеукраїнський галузево-аналітичний центр провів галузевий аналіз нашої діяльності серед НЦ даної категорії/рівня у 2020-2021 роках і за його підсумками включив в реєстр організацій, які були номіновані до участі у міжнародній програмі «Вибір споживача».

Сьогодні можна констатувати, що ця кадрова робота Комісії мала певний вплив, а у підсумку, позитивний результат на розвиток фондового ринку в Україні. Серед фахівців випускників кваліфікаційних курсів знані і обізнані, відомі, високого рівня професіонали, які передають свій практичний досвід і одночасно працюють у вітчизняних та зарубіжних бізнес-структурах, займають високі відповідальні посади у державних установах. Серед них Заря Ірина Олександрівна – у минулому президент Асоціації ПФТС, Андрющенко Іван Іванович - голова Правління ПрАТ «Укрпривінвест», Нусінов Володимир Яковлевич – директор фінансово-інвестеційної компанії «Фінком» (м.Кривий Ріг), Гончаров Олександр Вікторович – сьогодні директор інституту розвитку економіки, а вчора один з активних оранізаторів і засновників двох перших в Україні СРО – УАІБ і ПАРД, і безпосередній учасник оргагнізації процесу сертифікатної приватизації в Україні – засновник першого в Україні трасту (довірчого товариства/ДТ), віце-президент Аудиторської палати у кінці 90-х років минулого століття, Деркач Олександр Віталійович – Голова Правління рейтингових банків - «Райффайзенбанку «Аваль», «Ерстебанку» та «Престиж», сьогодні один з співвласників Холдингу «Молочний альянс» - фаворита вітчизняної галузі, Волков М.Ф. – член ДКЦПФР першого складу, Хромаев Т.З. – віце-голова НКЦПФР (2016-2021 рр.), Єременко Володимир Миколайович – заступник Голови Правління банку «Надра», віце-президент Незалежної асоціації українських банків (НАБУ), і багато інших, представлених в довідниковому виданні Асоціації фінансових аналітиків кінця 90-х років минулого століття. Окрім сертифікатів НКЦПФР, багато, хто має, видані тоді, кваліфікаційні посвідчення УФБ/УМКЦентру, підписані Головою Правління УФБ Оскольським Валентином Володимировичем та начальником управління Міністерства фінансів України - Германчуком Петром Кузьмичем, Головою Фонду державого майна України - Бондарем Олександром Миколайовичем, а пізніше, після створення Комісії (ДКЦПФР/НКЦПФР) – Головком Анатолієм Терентієвичем.

УІРФР і більшість навчальних закладів-партнерів, які мали договірні відносини з Комісією за строковими угодами, завдяки порозумінню і співпраці з нею, змогли проявити творчість і наполегливість у досягненні спільних цілей та реалізації свого потенціалу у процесі організації навчання фахівців фондового ринку за формулою – «Професіоналізм, інтелект, поінформованість - запорука успіху на фондовому ринку!». І в цю справу певний внесок в різні часи нарівні з практиками - професіоналами фондового ринку, представниками різних державних органів та СРО, зробили ті, хто працював на початку і протягом останніх тридцяти років в Комісії, а саме, знаходив час і можливість ділитися знаннями і досвідом з слухачами кваліфікаційних курсів, одночасно професійно зростаючи і змінюючи себе, декого, нажаль, вже нема з нами, але ми про них пам"ятаємо і віддаючи шану їх професіоналізму і людським якостям, сьогодні і зараз, з теплотою згадуємо їх ...

P.S. Тим часом наш фондовий ринок не зупинився, деким похований ще раніше, він живе і розвивається, поза нашим суб‘єктивним бажанням з його оцінки, хоча хотілосяб, дійсно, краще... На відміну від попередників, новий Голова, як ніхто до цього, в активному пошуку, щодо зворотнього зв‘язку з ринками капіталу для покращення їх функціонування - час покаже, і оцінка результатів цієї роботи ще попереду. Професійна діяльніть на ринках капіталу продовжується і ми до цього, як і наші колеги, зараз по наших можливостях, докладаємо свої руки.

Заступник генерального директора - директор НІЦ «ПРОФ&ІНТЕЛ&ІНФО» АДС УМКЦентр - Топішко О.І.